|
|
Харківський центр українознавства
Харківський
центр українознавства – це міська громадська організація,
створена на базі Народної української академії восени 2002
року. Серед її засновників - Національний технічний університет
«Харківський політехнічний інститут», історичний
факультет Харківського національного університету ім. В. Н.
Каразіна, Національна фармацевтична академія України, Харківський
текстильний технікум, Будинок народної творчості, Харківський
будинок учених, Харківська державна наукова бібліотека ім.
В. Г. Короленка.
Усі
ці установи об'єдналися задля того, щоб через просвітницьку
й культурну діяльність прищеплювати відчуття закоріненості
у власну землю, у нашу культуру. Головна мета роботи Центру
- поширення та розвиток української культури на Харківщині,
прищеплення любові до Батьківщини, до української мови, традицій.
Кожна із установ-засновників виконує власні функції в культурному
й науковому житті Харкова й відповідно має свої завдання.
Це визначило широке коло проблем, якими займається Центр.
До напрямів роботи, визначених засновниками,
належать теоретичні та методологічні розробки, навчальна,
виховна, культурна робота. Завдання Центру – проведення наукових
досліджень, фестивалів, виставок, конкурсів, сприяння реалізації
внутрішніх потенцій молодих людей у царині українського духовного
життя.
Харківський центр українознавства активно долучився до глобального проекту, здійснюваного в ХГУ «НУА» протягом кінця 1990-2008 років, – повного видання праць видатного українського історика кінця XIX – першої третини XX століття Д. І. Багалія. Таке зібрання планувалося видати в 1920 році до ювілею вченого. Однак цей план не було реалізовано ані в 1920 році, ані протягом усього наступного часу. На сьогодні зусиллями ХЦУ, ХГУ «НУА» та деяких вчених, небайдужих до спадщини Д. І. Багалія, цей проект реалізовано (на часі хіба що видання епістолярію історика). Зібрання праць, підготовлене на найвищому академічному рівні, доповнене коментарями сучасних істориків-багалієзнавців, розширене нотатками та вставками Н. Полонської-Василенко, отримало визнання в наукових колах.

Співробітники Центру підтримують зв’язки з нащадками Д. І. Багалія, допомагають розв’язувати проблеми, пов’язані з утриманням садиби-музею, пам’ятника на цвинтарі, і питання щодо вшанування пам’яті великого знавця й літописця Слобожанщини.
Студенти ХГУ «НУА» взяли шефство над могилою Д. І. Багалія.
7 листопада 2007 року директор Харківського центру українознавства, доцент, кандидат філологічних наук Г. В. Хмара, директор музею історії НУА І. М. Мотіна, онука Д. І. Багалія О. Ю. Багалій зі студентами ХГУ «НУА» відвідали могилу визначного академіка на день його народження.
ХЦУ виконує одне із пріоритетних завдань організації – просвітницьку та навчальну діяльність, орієнтовану на широкі верстви населення.
У сучасному гуманітарному просторі, межі якого постійно ущільнюються, місце для поезії залишається все менше й менше. Збереження цього простору, культивування поетичного слова як квінтесенції мови – це одне із завдань, яке виконує ХЦУ.
Знаковою подією стала презентація другого альманаху «Протей», який зійшов зі шпальт видавництва НУА навесні 2009 р.

Перекладацький альманах «Протей» є періодичним виданням (видавництво ХГУ «НУА», ініціатори та упорядники – завідувач кафедри теорії і практики перекладу професор В. О. Подміногін, доцент кафедри теорії і практики перекладу О. А. Кальниченко), вільною трибуною перекладачів та перекладознавців. У ньому вміщуються нові переклади художніх та науково-гуманітарних творів різних жанрів, висвітлюється розвиток перекладознавства, розглядаються питання теорії перекладу (переважно художнього) та історії перекладу і перекладацької думки. З метою введення в науковий обіг друкується в українському перекладі класика перекладацької думки, а також маловідомі чи малодоступні матеріали з перекладу, створені авторами минулих часів. Крім того, друкуються огляди словників, розвідки з лексикографії, рецензії книжок, невідомі раніше матеріали з історії перекладу. Альманах інформує про помітні явища та тенденції у зарубіжному перекладознавстві.
Харківський центр українознавства розпочав довготривалу акцію, пов’язану із видатною датою в житті українства – 200-ліття Тараса Григоровича Шевченка, яке святкуватиметься у 2014 році. П’ятирічний план заходів щодо очікуваної знаменної дати вже укладено, однак він залишається відкритим для внесення коректив.
Так, ХЦУ спільно з кафедрою українознавства ХГУ «НУА» планує тематично присвятити відкриті міські конкурси виразного читання (їх уже проведено шість) творчості Кобзаря (щорічно обирається певний аспект поетичної спадщини поета: історіософська поезія, образ жінки-матері у доробку митця тощо). Тож запрошуємо до участі школярів старших класів та студентів. Нагадуємо, що VІІ Міський конкурс виразного читання відбуватиметься на базі ХГУ «НУА» в листопаді 2009 року.
У березні 2009 року Центром проведено мистецький вечір – літературно-музичну композицію, присвячену тому пласту поезії Т. Г. Шевченка, який лежить поза увагою укладачів шкільних і вузівських програм з літератури. Родзинкою вечора була інсценізація уривка з п’єси «Княжна Рєпніна», у якому вустами жінки, яка кохала поета, озвучено виняткову геніальність Шевченка й означено принцип, за якими дії та вчинки митця мусять бути аналізовані – Геній не звичайна людина, він – поза земним розумінням буття.
Зусилля колективу ХЦУ зосереджуються зараз на спробі виконати завдання, окреслене ще у першій половині ХХ ст. Є. Маланюком, а згодом
Л. Костенко: «мусимо очистити геній Шевченка від брудних хвиль і намулу, якими омивається доробок Поета».
Людина сьогодення повинна побачити Шевченка «розкобзареного»
(Є. Маланюк), адже за забронзовілим «мужицьким поетом, сином кріпака» й досі заховано Людину, наділену Богом унікальним даром – даром співця.
Пропонуємо ознайомитися з фотокартками з Шевченківського вечора (березень, 2009).
Центр запрошує до співпраці усіх, хто не байдужий до національно-культурного розвою Харкова і харків'ян.
Адреса: Харків, вул. Лермонтовська, 27
Керівник Центру: кандидат філологічних наук, доцент Мариняк Руслана Степанівна
тел. (057) 716-44-07 (вн. 3-37)
|